Дар’я Михайленко, фітнес-тренер і дружина півзахисника “Динамо” та збірної України Миколи Михайленка, поділилася відвертими роздумами про те, як насправді виглядає життя дружини професійного футболіста, які виклики приховує цей статус, і як серйозні життєві випробування змінили її погляд на сімейні цінності та любов.
Дар’я і Микола познайомилися в невеликому містечку Варва, де обидва займалися спортом і мріяли про велике майбутнє. Сьогодні, через шість років стосунків, Микола – визнаний футболіст, чемпіон з київським “Динамо” та гравець національної збірної, а Дар’я – його надійна опора і значно більше, ніж просто “дружина спортсмена”.
В відвертій бесіді Дар’я розповіла, як підтримка коханої людини допомогла їй впоратися з серйозним діагнозом, як тепер вона дорожить кожним днем з родиною і в чому полягає секрет гармонії між материнством, спортивною кар’єрою і романтичними стосунками.
Дар’я та Микола Михайленки (фото надане Дар’єю)
– Дар’я, офіційно ти вже рік дружина футболіста. Що за цей час виявилося зовсім не таким, як ти очікувала до весілля?
– Абсолютно нічого. Я спочатку розуміла, що нічого кардинально не зміниться, адже наша любов зміцнюється з роками завдяки вчинкам, а не офіційного статусу. Я все ще чекаю його повернення з зборів і виїзних матчів, і отримую задоволення від кожної хвилини, проведеної разом.
– Ваша історія – це не про “дружину футболіста”, яка з’явилася на піку слави. Ви обидва родом із Варви і почали зустрічатися ще тоді, коли про великі стадіони можна було тільки мріяти. Розкажи, як все почалося?
– Ми разом вже шість років. Коли наші стосунки зароджувалися, я навіть не думала про його футбольні перспективи. Я бачила хлопця, який щодня наполегливо тренувався на стадіоні, долаючи величезні відстані.
Приходжу на стадіон – а він вже там: качає прес, бігає по сходах, працює з м’ячем. А оскільки я велика прихильниця спорту, ми поступово почали займатися разом: пробіжали півмарафон, багато разів перепливли місцеву дамбу, грали у волейбол і зрозуміли, що хочемо завжди бути поруч.
Дар’я та Микола Михайленки (фото надане Дар’єю)
– Кажуть, що футбол – це не просто спорт, а й сувора дисципліна. Що стало для тебе найскладнішим в режимі дружини: постійні збори, напружений графік чи відсутність стабільності?
– Найскладніше переживати його відсутність. Річ іде не про день або навіть десять днів. Це може тривати 6-8 тижнів. А коли він виступав в оренді, ми жили на відстані і зустрічалися лише на матчах, куди я приїжджала вболівати за нього.
– Що б ти сказала вболівальникам, які часто дуже критично ставляться до гравців після поразок? Як це відображається на Миколі та вашій родині?
– Перемоги трапляються не завжди, але коли є підтримка – ти обов’язково їх здобудеш. Якщо ти вболіваєш, то потрібно до кінця. Мене дуже дратує, коли після поразок про хлопців говорять неприємні речі, а після перемог – їх обожнюють. Це абсурд.
Або ти підтримуєш свою команду, або навіщо все це? На нас це ніяк не впливає. Я завжди поруч, бо знаю, наскільки це складно.
Дар’я та Микола Михайленки (фото надане Дар’єю)
– Нещодавно ти ділилася спогадами про важкий період, пов’язаний з видаленням пухлини. Як цей етап вплинув на твоє світосприйняття?
– Це був дуже складний період, але ми пройшли його разом. Я навчилася цінувати життя, перестала боятися робити те, що хочу, бо раніше любила все відкладати на потім.
– Як коханий тебе підтримував? Чи змінило це щось у ваших стосунках?
– Без його підтримки я б не впоралася. Він був зі мною під час операції і доглядав після, коли мені не можна було вставати.
Він ночував на крихітному диванчику в лікарні, підтримував мене кожну секунду. Наші стосунки стали ще міцнішими, ми подолали неймовірно складний етап не без сліз, але з усмішкою.
– Коли проходиш через подібні випробування, по-іншому дивишся на звичайні речі. Чи відбулися у тебе якісь “переосмислення”? Може, після цього ти більше цінуєш прості моменти – прогулянки, сніданки, присутність один одного?
– Цінувати життя, берегти здоров’я і насолоджуватися простими моментами – це те, що я зрозуміла більше, ніж будь-коли.
